Перевірте слух вашої дитини

Дитячий слух

Слабкий слух може бути причиною недоліків мови і поганої успішності. Дефекти мови дитини дорослі в більшості випадків помічають одразу. Але не всі здогадуються, що вони можуть бути пов'язані з вадами слуху.

Адже невеликий дефект слуху, як правило, непомітний для оточуючих. А між тим, виникнувши в ранньому віці (до 4-5 років) і залишившись непоміченим, він може трагічно позначитися на долі дитини.

Дослідження показують, що у дорослих немає потреби чути слова у всіх деталях, щоб розуміти мову. Якщо розмова ведеться на досить знайомій мові, то несприйняті слухом елементи слів доповнюються за змістом, по здогаду. Саме тому навіть часом значне зниження слуху мало відбивається на спілкуванні та діяльності дорослої людини.

Зовсім інша ситуація з маленькою дитиною, яка за допомогою слуху не лише спілкується, але й опановує мову, вчиться вимовляти слова. Вирішальне значення в цьому процесі має багаторазове сприйняття одних і тих же слів, одних і тих же виразів. Якщо слух знижений і завжди чути слова з достатньою необхідністю не вдається, то багаторазовості повторень не відбувається: в одних випадках дитина зовсім не сприймає слів, в інших - чує їх не повністю, і тому вони звучать для неї щоразу по-різному. Це заважає їй втитися розуміти значення слів, запам'ятовувати їх, а значить, накопичувати необхідний словниковий запас. Для повного розуміння чужої мови необхідно засвоїти значення граматичних змін слова, наприклад, відмінкових закінчень. А це знову-таки вимагає хорошого слуху.

Дитина, яка недостатньо добре чує, сприймає слова з пропусками, нечітко, не уловлює зв'язку між словами в реченні. Неважко уявити собі, як це ускладнює розвиток мови і її розуміння. Особливо страждає вимова. Такі діти, як правило, починають говорити пізно, словниковий запас їх бідний, речення вони будують неправильно. Особливо характерна для них "змазана", нечітка вимова. На слух вони погано відрізняють, наприклад, С від Т і тому говорять "тані" замість "сані", плутають дзвінкі і глухі, свистячі і шиплячі ("сапка" замість "шапка"). Іноді вони пропускають в словах ненаголошені склади і називають предмети спотвореними до невпізнання словами.

Всі ці дефекти в усному мовленні можуть бути виражені слабо і залишаються непоміченими. Страждання дитини починаються, коли вона іде до школи. Письмо вона опановує з великими труднощами, бо їй мало зрозумілий звуковий склад слова. Читаючи, вона, "не впізнає" слів, бо в її уявленні вони мають зовсім інший звуковий склад. Наприклад, у книзі написано "зима", а він знає слово "дима". Обмежений запас слів, в свою чергу ускладнює розуміння прочитаного. І навіть у тому випадку, коли слова зрозумілі, дитина часто насилу розбирається в змісті тексту. Це пояснюється тим, що, погано вловлюючи ненаголошені частини слова, їх закінчення, вона не засвоює і значення граматичних форм, узгодження слів у реченні, а значить, і його сенсу.

Навіть при невеликому, але рано виниклому зниженні слуху дітям важко навчитися писати. Коли слабочуюча дитина намагається відтворити на папері погано відоме їй слово, вона або зовсім не може цього зробити, або записує спотворені слова, наприклад, "ля куля" замість "я гуляв". Дефекти письма і нерозуміння тексту підручників призводять до поганої успішності. Часом, не перевіривши слух, цих дітей переводять у школи для розумово відсталих, але і тут вони теж не встигають все з тих же причин.

Усього цього можна уникнути, якщо недоліки слуху будуть вчасно помічені.

Як тільки виявлена затримка розвитку мови, можна спробувати самостійно перевірити слух. Для цього поставте дитину спиною до себе на відстані 5-6 метрів і промовте пошепки добре знайомі їй слова. Шепіт не повинен бути перебільшеним. Перш, ніж вимовити слово, необхідно зробити повний видих. Діти, що мають повноцінний слух, зазвичай вловлюють такий шепіт. Якщо дитина не чує на такій відстані, потрібно поступово наближатися до неї до тих пір, поки вона зможе повторити всі сказані вами слова. Але, припустимо, шепіт дитина не розбирає. Відійдіть від неї знову на ту ж відстань і вимовляєте інші знайомі їй слова голосом звичайної розмовної гучності. Цим способом вдається встановити, на якій відстані дитина чує нормальну мову.

Запідозривши, що дитина погано чує, слід звернутися до лікаря-отоларинголога, який може в разі необхідності призначити лікування, а якщо знадобиться, то і вкаже, якою звукопідсилюючою апаратурою слід користуватися.

Якщо малюк чує мову звичайної розмовної гучності, на відстані 3-4 метри, можна в домашніх умовах допомогти розвитку його мови і попередити неуспішність у школі. Дитину, у якої встановлено порушення слуху, необхідно слухопротезувати і навчати читати по губах, приділяти багато уваги розвитку її мови. Намагайтеся говорити з нею на доступному її слуху відстані, виразно і чітко вимовляючи звернені до неї слова. Дитина завжди повинна дивитися в обличчя співрозмовника і стежити за рухами його губ.

Підбирайте короткі, дво-, трискладові слова і пропонуйте дитині повторювати їх слідом за вами. Іноді доводиться повторювати це по кілька разів, перш ніж вдається добитися результату. Щоб малюк не втомлювався і не уникав цих занять, спочатку проводьте їх в ігровій формі, під час прогулянки, при виконанні нескладних доручень і т.п. Згодом можна налагодити систематичні заняття від 15 до 30 хвилин, під час яких з дитиною пригадують вже відомі їй слова і вирази і засвоюють невелику кількість нових слів.

Слабочуючу дитину необхідно, при можливості, раніше вчити читати. Немає потреби для ранього навчання писму, замість цього краще складати з букв розрізної абетки добре знайомі слова. Таким чином дитина опанує читання, яке допоможе їй з більшою точністю оволодіти звуковим складом слова. Почавши з окремих слів і коротких речень, поступово переходьте до розповідей по картинках і до читання дитячих книг. Дуже корисно також прослуховування дитячих музичних платівок. Програвайте одні й ті ж записи частково, щоб дитина навчилася впізнавати їх. Слід пам'ятати, що відхилення розвитку мови, а значить, і загального розумового розвитку іноді виникають через самі незначні порушення слуху.

Якщо дитина чує шепіт на відстані менше 5 метрів, це вже може відбитися на її успішності, і, щоб попередити таке відставання, з нею необхідно займатися.

Звичайно, поради, викладені в статті, носять загальний, орієнтовний характер. Більш конкретні вказівки може дати лікар-отоларинголог, а також фахівці з навчання слабочуючих.

Діти, у яких слух порушений, але мова розвинена нормально, можуть навчатися у звичайній школі. Спеціальні школи для слабочуючих дітей працюють за звичайними шкільним програмам. Але, крім того, діти навчаються мови, а якщо потрібно, то і читанню по губах. Для поліпшення слухового сприйняття застосовується звукопідсилююча апаратура: індивідуальна і групова. Крім того, тут проводяться заняття, що сприяють розвитку слухового сприйняття.

Отже, будьте уважні до дитини! Якщо у неї пізно розвивається мова або вона погано встигає в початкових класах, перевірте її слух. Всі відхилення в розвитку мови слабочуючої дитини можна попередити і повністю ліквідувати, якщо своєчасно будуть застосовані спеціальні методи навчання.

  Пам'ятайте!

При ранній діагностиці і правильному слухопротезуванні, а також при постійних і ефективних заняттях для тренування слуху та постановки мови дитина може обійтися без спеціального дитячого садка і спеціальних шкіл!

 


Сподобався матеріал? Вподобайте та поділіться

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим хто прокоментує!

Необхідно авторизуватися

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Ввійти
Вам також може бути цікаво...

Замовити дзвінок

Залиште Ваш номер телефону і чекайте дзвінка *

* Дзвінки здійснюються в робочий час. Заявки залишені не в робочий час будуть опрацьовані на наступний день

Підписатися на новини

Залиште адресу електронної скриньки і будьте в курсі новин зі світу слуху та аудіології!